20 липня 2013 р.

Свідчення Вікторії

Мене звати Вікторія.
    Шановні читачі, хочу Вам засвідчити про свій шлях до Бога в моєму житті, про Його любов, милість і доброту, які Він проявляв до мене.
    Я народилася у звичайній сім’ї. З дитинства була обгорнена батьківською любов’ю та турботою зі сторони рідних. Моя родина ніколи не була атеїстичною, але Бога в ній теж не було.
    В 16 років почала зазирати у майбуття (на той час, як мені здавалося, що я роблю все правильно), як то люди кажуть “не з того боку”. З цього віку дізналася смак алкоголю, тютюну і тяжких наркотиків. Там де є наркотики, там обов’язково з’являється обман, крадіжки і інші злі речі.
В 21 річному віці я перший раз потрапила у в’язницю. Думала, що це перший і останній раз, але мені це так тільки здавалось.
    У залі суду я була 5 разів, але кожен раз коли виходила, думала: - “Все, починаю все спочатку, до старого не повернусь”. Але гріх не дрімав, в тюрмі прийшлося провести 11 років.

11 липня 2013 р.

Світлана Михальчук - свідчення

Я народилася в інтелігентній сім'ї. Моя мама працювала медсестрою хірургічного відділення Нововолинської міської центральної лікарні, тато – лікарем – стоматологом. В нас у сім'ї було троє дітей. У школі я вчилася на відмінно. Після 8 класу поступила на навчання у Володимир – Волинське педагогічне училище. Після закінчення педучилища стала працювати вчителем початкових класів у школі № 12 м.Нововолинська. Про Бога знала дуже мало і дуже рідко до Нього зверталася. Молитву «Отче наш» мене навчила ще в дитинстві бабуся і коли потрібно було мені щось від Бога – тоді я молилася цією молитвою. Коли я дивилася на віруючу молодь, то мені було їх дуже шкода, що вони не використовують косметики, не ходять на дискотеки і т.д. Я думала: «Які вони нещасні! Позбавлені всякого задоволення в цьому світі!», а в молоді роки так цього всього хочеться!
          Оскільки я працювала вчителем початкових класів, то я багато читала різноманітної  літератури на різну тематику, щоб було що дітям цікаве розказати. Цікавилася  і НЛО, і різними релігіями, і гаданням, і потойбічним світом. Одне питання мені не давало спокою, переконливої відповіді на яке я не знаходила в жодній літературі. Це було питання:»А що після смерті? Чи є далі якесь існування? Чи смерть – це вже кінець?»