Свідчення Вікторії

Мене звати Вікторія.

    Шановні читачі, хочу Вам засвідчити про свій шлях до Бога в моєму житті, про Його любов, милість і доброту, які Він проявляв до мене.

    Я народилася у звичайній сім’ї. З дитинства була обгорнена батьківською любов’ю та турботою зі сторони рідних. Моя родина ніколи не була атеїстичною, але Бога в ній теж не було.

    В 16 років почала зазирати у майбуття (на той час, як мені здавалося, що я роблю все правильно), як то люди кажуть “не з того боку”. З цього віку дізналася смак алкоголю, тютюну і тяжких наркотиків. Там де є наркотики, там обов’язково з’являється обман, крадіжки і інші злі речі.

В 21 річному віці я перший раз потрапила у в’язницю. Думала, що це перший і останній раз, але мені це так тільки здавалось.
    У залі суду я була 5 разів, але кожен раз коли виходила, думала: - “Все, починаю все спочатку, до старого не повернусь”. Але гріх не дрімав, в тюрмі прийшлося провести 11 років.

    Для нашого Бога не має нічого не можливого.

    Пізнала я Господа у тюрмі, після того, як почала там відвідувати зібрання.

    Буду з Вами відверта, приходила на зібрання не тому, що відчувала, що мені потрібен Господь, але для того, щоб отримати різні речі. Віруючі люди, які приїжджали до нас, завжди привозили подарунки. Щоб отримати подарунок, мені потрібно було слухати, що там розповідали і бути на зібранні до його завершення. Я слухала і дивувалася, що є Той, хто любить, хто піклується, хто оберігає, хто допомагає, а саме головне, хто прощає всі зроблені мною гріхи.

    Я впустила Христа в моє серці і Він став моїм Богом.

    Він спас мене від гріхів, омив мене своєю святою кров’ю, дав мені нове життя! Слава Йому і хвала!

    На сьогоднішній день я знаходжуся в центрі адаптації тюремного служіння. Служу Господу, допомагаю людям, які роблять перші кроки у своєму житті з Богом. Слава Богу! Нашому живому Богу!